Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі водою його пустила…

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. 

6 липня на березі мальовничої річки Псьол у селі Красногорівка відбулося свято «Ой на Івана, та й на Купала». Ведуча свята Наталія Лук’янець (директор Білоцерківького сільського будинку культури) повела присутніх у чарівний світ літньої ночі де цвіте папороть. Аматори Білоцерківського сільського будинку культури (художній керівник В.Моспан, хореограф С.Грищенко), своїми піснями і танцями піднімали настрій присутнім, яких зібралося чимало на березі річки. Дівчата водили хороводи та пускали вінки на воду, а хлопці розпалювали багаття. Все це дійство відбулося з ініціативи сільського голови Білоцерківської сільської ради С.Г.Пилипенка, який щиро привітав зі святом сільську громаду.

     Купальська ніч духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, освячує почуття молодих сердець.