Одним з основних напрямів політики нової української влади є сприяння становленню в Україні громадянського суспільства, зміцненню його інститутів, удосконаленню участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, посиленню її впливу на прийняття політико-управлінських рішень. У цьому контексті важливо зазначити, що у 2012 році Президентом України В.Януковичем були здійснені чи не найбільш значні за часів незалежності України кроки щодо подальшої інституалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Із затвердженням Указом Президента України Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні цей напрям державної політики набув системного характеру, що своєю чергою дало змогу досягти якісних змін на краще в інституційному, насамперед     правовому,    забезпеченні     процесів     утворення    та функціонування в Україні інститутів громадянського суспільства. Прийняття Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, має провідне значення на сучасному етапі, оскільки створює умови та підстави для актуалізації цього питання на рівні найвищих органів державної влади.

Про це йшлося 13 листопада на засіданні «круглого столу» за участі членів громадської ради при райдержадміністрації: «Завдання Президента України щодо розвитку громадянського суспільства та залучення громадськості до формування та реалізації державної і регіональної політики». У вступному слові перший заступник голови райдержадміністрації Ю.В.Осовський зазначив, зокрема, що значним успіхом у виконанні Плану першочергових заходів із реалізації Стратегії у 2012 році можна вважати підготовку та ухвалення регіональних цільових програм сприяння розвитку громадянського суспільства. Станом на 15 січня 2013 року в Україні ухвалено 17 таких програм, серед яких і Комплексна програма розвитку громадянського суспільства та інформаційної сфери в Полтавській області на 2013-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради 21 грудня минулого року. Реалізація заходів Комплексної програми сприяє розвитку громадянського суспільства, інформаційної сфери, медійної інфраструктури Полтавщини.

Законодавство України закріплює досить широке коло форм участі громадськості у публічному управлінні: вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів, місцеві референдуми, загальні збори (конференції), громадські слухання, місцеві ініціативи, діяльність громадських об'єднань, органів самоорганізації населення, громадських рад тощо.

Розширення можливостей громадської участі у здійсненні місцевого самоврядування визначено важливим напрямом реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Але попри ухвалення низки стратегічно важливих для підвищення ролі громадянського суспільства державних документів, на місцевому рівні подекуди ще зберігається тенденція до несистемної взаємодії суб'єктів громадянського суспільства з органами місцевої влади. Як і будь-який процес, що значною мірою залежить від суспільних чинників, запровадження механізмів громадської участі наштовхується на безліч бар'єрів і перешкод.

Бар'єрами з боку органів влади може бути відсутність досвіду такої діяльності або її негативний досвід; недовіра до знань і колективного розуму місцевої спільноти; недостатня кількість фахових працівників, здатних як модератори ефективно вести дискусію в незвичній ситуації тощо. Бар'єрами з боку громадськості може стати недовіра до представників влади, побоювання маніпуляцій з її боку; елементарна нестача в людей знань і досвіду для вирішення певних питань забезпечення життєдіяльності; неможливість належним чином представити й захистити свої інтереси через слабко організаційно та інституційно розвинені ІГС, низький рівень інтеграції місцевої спільноти та готовності до співпраці у вирішенні нагальних проблем. Усе зазначене спричиняє неналежне використання правових механізмів залучення громадян до вироблення місцевої політики і з боку громадськості, і з боку органів влади. Мета засідання – проаналізувати стан виконання заходів Комплексної програми розвитку громадянського суспільства та інформаційної сфери в Полтавській області та визначити механізми покращення роботи в даному напрямі.

Голова громадської ради при райдержадміністрації Н.І.Козачко розповіла про роботу цього консультативно-дорадчого органу, приділивши особливу увагу не досягненням, а тому, що хотілося б покращити та вивести на більш високий рівень. Зокрема йшлося про покращення механізму проведення громадських обговорень, сприяння активізації громадської позиції населення району, щоб громадські організації стали більш активними, адже вони є органами, які не тільки вносять пропозиції або мають окрему думку, а у своїй більшості виконують роль поводирів у вирішенні нагальних проблем тієї чи іншої території. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу районної державної адміністрації з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень. З одного боку, консультації з громадськістю - це передбачений законодавством, простий у користуванні інструмент участі громадянина в управлінні державними справами, з іншого - дешевий, посильний для бюджету органу влади спосіб отримання інформації про потреби, інтереси, бажання населення. Це - спосіб залучення експертів та активних громадян до роботи над вирішенням насущних проблем. Так само, вони дозволяють цілком прозоро та ефективно розробляти державні та регіональні програми розвитку, регуляторні та інші нормативно-правові акти, що мають важливе суспільне значення. З огляду на це, дуже шкода, що наразі такий інструмент не є "популярним" серед органів влади і не перебуває у широкому вжитку серед громадськості.

В ході обговорення учасники засідання дійшли висновку, що безпосередні зустрічі службовців із представниками інститутів громадянського суспільства є найбільш ефективними формами консультацій з громадськістю з точки зору і отримання вичерпної інформації про думку громадськості, і налагодження співпраці та порозуміння. Тому слід приділяти більше уваги впровадженню таких форм публічного обговорення як засідання «круглих столів», конференції тощо.